Есе
Читати більше

​З народження мати назвала його Рудик через пишний вогняний хвостик, який виділяв його з-поміж інших. Рудик був товариським білченям, завжди тримався купи. Він всім допомагав, з усіма вітався та бажав гарного дня, ніколи нікому не вчиняв шкоди. Але не мало білченя щастя, бо не мало друзів. Ніхто не хотів з ним товаришувати. І не зі злоби, ні. Рудик, хоч і був приємним у спілкуванні, та сам не вмів
Читати більше

 Через зелену м'яку галявину протікала невеличка річечка, вздовж якої гарною рівною стіною стояли старі верби. Давно вони там були. І звичайний пересічний міг подумати, що їм було сумно самим, але вони були не одні. Споконвіку разом з ними жила зграя ворон. І усі це знали. Птахи жили на цьому місці ще до того, як тут з'явилися люди. Це був їхній дім. Місце було гарне, спокійне, в міру
Читати більше

Пантеон пустував і давав можливість вітру вільно блукати його коридорами. Лише дві живі душі ділили між собою трон верховного царя. Бог Кохання та Бог Грошей — два брати, два вічних суперники.
Читати більше

Йшов третій місяць як наші люди сиділи в облозі. Великий табір розкинувся навколо замку. Тисячі чоловіків довгий час сиділи без діла: хтось спав після нічної варти, хтось пиячив, а хтось бився зі своїм товаришем на шаблях, аби не втрачати хватку. Жалюгідне видовище. Вони могли б так навіть і Різдво пропустити. Але я всіх виручив.
Читати більше

    День був сонячним та чистим. Жодна хмара не псувала чистоти небесного простору. На вулиці снували люди, кожен біг кудись у справах. Серед них був і Генрі.
Читати більше

 Людей багато, а доля одна. — Дуже добре, Міхал. Як чудово, що ти нарешті відкрився усім нам. Ти сюди ходиш вже декілька тижнів, а досі мовчав. —Та просто дівчина вмовила. Спочатку записатися, а потім ще й говорити тут. Який взагалі сенс усього цього? Я приходжу і слухаю історії усіляких алкоголіків. А навіщо?  —Ми ділимося своїми історіями, щоб застерегти усіх інших. У
Читати більше

​ У яскравому та блакитному небі швидким темпом до землі наближалась людина. Її чорну фігуру можна було чітко побачити на цьому фоні. Прямо на очах зелені квадрати та прямокутники отримували свої дійсні форми: поля, сади та ліси. Людина імпульсивно намагалася потягти за кільце та розкрити парашут, а вона ніяк не могла вчіпитися за нього. Але вже за декілька сотень метрів....
Читати більше

​ 
Читати більше

Заздрість завжди була одним із семи гріхів людства. Усі ми коли-небудь спокушались до цього,але навіть уявити собі не могли, до чого це може призвести.
Читати більше

Іноді ми не помічаємо тих людей, які хочуть з нами завести дружбу. Ця історія саме про це. Про те, що нам слід бути уважними і не варто боятись нових знайомств.
Читати більше